Україна має до 2020 р. здійснити структурні реформи, які створять передумови для збалансованого розвитку і всеохопного зростання.
Головний акцент таких структурних реформ робиться на технологічній модернізації інфраструктури та промислового комплексу, де реіндустріалізація відбувається шляхом активної інноваційної державної політики через створення національної мережі інноваційних полюсів зростання: технопарків, бізнес-інкубаторів, стартап-центрів, центрів технологічного трансферу.
СУТНІСТЬ СТРУКТУРНИХ РЕФОРМ ПОЛЯГАЄ В ПЕРЕХОДІ ВІД РУХУ ЗА ІНЕРЦІЄЮ ДО КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ, ЩО ВИМАГАЄ ЗМІНИ ПАРАДИГМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ВІД ДЕРЖАВИ-МОНОПОЛІСТА НА ІНФОРМАЦІЮ, А ТАКОЖ НА ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ, ДО ДЕРЖАВИ-СЕРВІСУ ДЛЯ ГРОМАДЯН.
Унаслідок структурних змін має відбутися значне послаблення дії чинників, що гальмують розвиток національної економіки як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Відтак Україна отримає перспективу приєднання у 2030 р. до Першої групи розвинених країн через надзвичайний амбітний стрибок, сутність якого полягає у структурній реформі державного управління та національної економіки, її зростаючої енергоефективності, повноцінного використання внутрішнього потенціалу та зовнішніх можливостей.
Не менш важливою для амбітного стрибка України є адаптація запозичених технологій, вплив яких може тривати десятиліттями. Для національної економіки широкомасштабне запозичення нових технологій здатне активізувати розвиток сектора послуг, забезпечити зменшення трансакційних витрат (фінансові послуги он-лайн, доставка товарів літаками-безпілотниками), підвищити загальну ефективність і ефективно долати корупцію (цифрова оплата адміністративних послуг), а також поліпшити доступ до освіти (он-лайн курси).
ВОДНОЧАС КАТАЛІЗАТОРОМ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ УКРАЇНОЮ ІННОВАЦІЙНОГО СТРИБКА Є ГОЛОВНИЙ НОСІЙ ЗНАНЬ І НАВИЧОК – ЛЮДИНА. ПРОБЛЕМАТИКА ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ – ФАКТОРИ БЕЗПЕКИ, КУЛЬТУРИ, НАУКИ, ОСВІТИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ПОТРЕБУЄ НАГАЛЬНОЇ УВАГИ З ПОЗИЦІЙ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ.
ПЕРЕТВОРИТИ УКРАЇНУ НА КРАЇНУ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ, ЩО Є КЛЮЧОВОЮ МЕТОЮ ДОКТРИНИ, ЗДАТНІ ЛИШЕ ВИСОКООСВІЧЕНІ Й ЩАСЛИВІ ЛЮДИ, ЗГУРТОВАНІ ЕФЕКТИВНИМ УПРАВЛІННЯМ НАВКОЛО РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ.
Рисунок схематизує людиноцентричну модель розвитку як головного теоретичного концепту розробки Доктрини «Україна 2030».