ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦСР 9 «СТВОРЕННЯ СТІЙКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, СПРИЯННЯ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЯМ»

Гуменна Олександра   29.08.2020 / 23:10

Ми вважаємо, що креативна економіка – це тип економіки, що являє собою сукупність соціально-економічних відносин, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, створених на основі талантів людини, нестандартних, нетрадиційних ідеях, стратегіях, заходах, які забезпечать ефективне розв’язання соціально-економічних проблем.

Разом з економічними і соціальними вигодами креативна економіка створює також нематеріальні цінності, які здійснюють важливий внесок у забезпечення сталого розвитку, орієнтованого на людину.

Розвиток креативної економіки насправді може стати основою досягнення всіх 17-ти Цілей сталого розвитку (ЦСР), адже креативна економіка передбачає генерацію і реалізацію нових ідей для розв’язання різних проблем з абсолютно усіх сфер соціально-економічної та екологічної діяльності. Але найбільш релевантними через розвиток креативної економіки є досягнення ЦСР 1 «Подолання бідності у всіх її формах та усюди»; ЦСР 4 «Забезпечення якісної освіти та заохочення навчання протягом життя для всіх»; ЦСР 8 «Сприяння всеохоплюючому та сталому економічному зростанню»; ЦСР 9 «Створення стійкої інфраструктури, сприяння індустріалізації та інноваціям». Відповідно до Добровільного національного огляду щодо досягнення ЦСР в Україні ЦСР 1 та ЦСР мають високу ймовірність досягнення у 2020 р., ЦСР 8 має позитивну динаміку, але потребує певного прискорення,  ЦСР 9 має від’ємну динаміку та низьку ймовірність досягнення. Формування креативної економіки з на основі знань і талантів, виражених в інноваціях, в товарах з високою доданою вартістю дасть можливість значно підвищити ймовірність досягнення ЦСР 9.

Для цього потрібно формувати, на нашу думку, інноваційну культуру у суспільстві, яка дозволяє забезпечити економічний розвиток. В сучасних умовах суспільна і споживча поведінка має базуватися на сприйнятті нових ідей, знань та технологій, а також готовності до створення і впровадження в практику в будь-який необхідний час інновацій різного призначення та в різних галузях. Більш того, економіка суспільства вважається інноваційною, якщо в суспільстві будь-який індивід в будь-який час в будь-якому місці країни може отримати будь-яку необхідну інформацію про нові або відомі знання, інновації (нові технології, матеріали, машини, методи організації і управління виробництвом), інноваційну діяльність, інноваційні процеси [1, с.176]. 

Якщо ще кілька років назад в пріоритеті основними рисами сучасних фахівців були вміння розв’язувати складні проблеми, координувати з іншими людьми та керувати ними, то в найближчій перспективі на перші місця виходять такі вимоги як критичне мислення та креативність

Сьогодні для впровадження креативної економіки (а понад чверті населення земної кулі вже відносяться до креативного класу) в більшості розвинених країн ключовим аспектом виступає формування культури споживання інновацій в суспільстві як основи для трансформації суспільних цінностей з відповідною перебудовою соціально-економічного та культурного світогляду суспільства.

Поняття «культури» має глобальне значення. Ми традиційно розуміємо під терміном «культура» історично визнаний рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який полягає у формы організації життя й діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також у створенні ними матеріальних та духовних цінностей. І культура включає в себе сукупність норм, традицій, знань, цінностей, устоїв тощо.

Дуальність поняття культури проявляється повсякчасно у її протиріччях, що зумовлює розвиток її складових.  Вважається, що культура являє собою складну систему, яка формується двома типами різноспрямованих процесів. Це вектор креативності (змін, оновлень, творчості) культури і вектор структурування (упорядкування, нормативності, традиціоналізації) [2]. В першому процесі/векторі основною структурою виступає продукування креативних ідей, що далі трансформуються в інновації, а також введення в культуру інновацій-запозичень. Основною структурою в другому процесі/векторі  виступає культурна традиція, що забезпечує інтеграцію нового в культуру, тобто перетворення інновації в норму, традицію, закономірність.

При цьому інноваційна культура передбачає формування системи набуття, оновлення, розвитку та передачі знань і досвіду, формування та модифікації стереотипів інноваційної поведінки в суспільстві.

На рівні окремої компанії інноваційна культура має стати частиною корпоративної культури і стратегії. Корпоративна культура передбачає специфічне поєднання цінностей, відносин, норм, звичок, традицій, форм поведінки і ритуалів, що існують в компанії.  При цьому наріжним каменем тут є відповіді на 2 питання – як люди взаємодіють і як люди відповідають на зміни. При цьому культура розглядається не як фактор чи змінна бізнесу, а як контекст, в якому організація існує і функціонує.  Згідно зі звітом The Value of Corporate Culture від MIT Economics, найчастіше для у «високоорганізованих» компаніях сьогодні фігурують інноваційність (80%), чесність та повага (70%).

Знову-таки виникає питання: чи можуть співробітники виконувати поставлені задачі, чи дозволяє це структура організації та сформовані процеси. Є компанії, в яких топ-менеджмент декларував креативність і гнучкість, а співробітники при цьому не могли приймати жодних рішень, бо застарілі посадові інструкції вимагали узгоджувати кожну дрібницю. Щоб змінити культуру, треба міняти структуру, процеси та щоденні звички.

Культура — це те, як люди в компанії поводяться щодня. Неможливо реалізувати стратегію, якщо рутинні дії співробітників суперечать спільним цілям.

Головний тренд корпоративної культури компаній полягає в тому, що у часи соціальних мереж та доступності інформації все більшої ваги набуває репутація. Інститут репутації зароджується в українських реаліях, і відбувається це не в політиці чи інших сферах суспільного життя, а саме в бізнесі. І хоча на масовому українському ринку все ще в пріоритеті низька ціна, проте починає набувати більш вагомого значення репутація бренду та корпоративна культура.

Відповідно до глобального репутаційного рейтингу 2020 року Lego очолила рейтинг найбільш шанованих компаній світу 2020 року згідно з даними Reputation Institute, який опитав понад 80 тис. людей у 15 країнах для свого дослідження 2020 Global RepTrak®. Друге місце - за компанією Disney. Обидві корпорації потрапляють у топ-10 щорічно з 2011 року [3]. Чому саме ці компанії? Інновації, інвестиції у навчання персоналу та орієнтація на якість допомогли цим компаніям зберегти свою хорошу репутацію. Lego та Disney добре зарекомендували себе з точки зору своїх продуктів та послуг. Lego і Disney докладають усіх зусиль для інновацій і здатні з року в рік адаптуватися і розширювати асортимент продуктів. Запуск Disney стрімінгового сервісу і запланований на 2020-30 роки перехід Lego на матеріали для конструкторів на рослинній основі для подальшої переробки — це приклади того, як бізнес задовольняє запити споживачів [3].

Для того, щоб досягнути креативності, слід кидати виклик усталеним твердженням та правилам. Адже рухаючись протореною стежиною, наше мислення часто упускає з поля зору приховані можливості, які знаходяться поза нею. І сьогодні креативна енергія – один з найцінніших ресурсів людства. Вона може допомогти нам знайти свіжі рішення для найважчих завдань. При цьому люди з великою творчою впевненістю мають величезний вплив на навколишнє середовище.

Організаційно-економічні важелі формування інноваційної культури в суспільстві для досягнення ЦСР cлід розробляти і реалізовувати не тільки на рівні держави, регіонів, а й на рівні окремих корпорацій або корпоративних груп. З метою формування відповідної стратегії поведінки споживача корпоративний сектор іноземних держав виділяє значні кошти на освітні програми та роз’яснювальну роботу про переваги тих чи інших споживчих продуктів, особливо інноваційних, що необхідно запровадити і у вітчизняну практику та суспільну культуру інновацій.

Використані джерела

  1. Шмыргин В.М. Потребности и их влияние на экономику / В.М.Шмыргин. – Одесса, 2008. – 119 с.
  2. Миленкова  Р.В.  Інноваційна культура: новий підхід до розвитку сучасної особистості, школи, суспільства [Текст] / Р.В. Миленкова // Педагогічні науки: збірник наукових статей. – Суми, 2008. – Вип. 1. – С. 133–142.
  3. Компанії з найкращою репутацією у світі 2020. – Режим доступу: http://www.management.com.ua/news/?id=1600

 




Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі