Стратегічна податкова проблема Програми уряду

Ставицький Андрій   18.06.2020 / 21:15

18 червня 2020 року Верховна рада Україна вчергове не прийняла нову запропоновану програму діяльності уряду, яка суттєво відрізняється від попередньої. В ній були передбачені як короткострокові, так і довгострокові цілі, виписані відповідальні за конкретні види робіт. Однак ідеологія документу зберігалася на рівні початку тисячоліття. Зокрема, навіть в довгостроковій перспективі не вирішується питання податкової сфери.

Взагалі, питання податків в Програмі зустрічається 27 разів. Деякі пропозиції заслуговують на увагу. Наприклад, проведення «оптимізації податкового навантаження та адміністрування», спеціального оподаткування діяльності фермерів, введення оподаткування за розміром землі, що унеможливіть несплату податків. Також, цілий розділ Програми (6.2) присвячений впровадженню ефективної податкової системи, що передбачає введення так званої “нульової декларації” доходів та статків, гарантування сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронне адміністрування акцизного податку з пального та спирту та інші заходи, що спрямовані на покращення адміністрування податків в нашій країні.

В той же час ніяким чином не планується вирішення вже нагальної проблеми, яка посилюється з кожним роком: неможливість адміністрування податків в існуючій системі через розвиток так званої гіг-економіки. Насправді, ця проблема існує досить давно, але довгий час вона не створювала особливих проблем. Дійсно, якщо в багатомільонному суспільстві декілька людей не сплачують повністю податки, то це не є приводом міняти всю систему. Однак за останні століття кількість індивідів, зайнятих у сферах, що дозволяють не сплачувати податки зріс вже до критичної межі. У 2005 році 7,6% всієї робочої сили у США були фріласерами. Наразі близько третини американських працівників є фрілансерами. Очікується, що ця величина виросте до 40% до 2020 року.

Держави світу наразі не мають чіткого уявлення, як саме оподатковувати роботу самозайнятих осіб та як контролювати їх діяльність. В Україні більшість з них працює як ФОП з мінімальними розмірами податкових зборів. Очевидно, що в цьому криються значні ризики. Зокрема, поточна криза показала, що в умовах карантину, падіння сукупного попиту частина таких осіб залишаються не тільки без доходів, але й без відповідного соціального захисту, що загрожує соціальній стабільності країни. Внаслідок цього, уряду необхідно продумувати механізм оподаткування, який не буде сфокусований саме на доходах населення. Очевидно, що якщо величезна частина населення має можливість ухилятися від справедливого оподаткування, то система соціальних відносин не буде стійкою.

Таким чином, необхідно розробляти механізм оподаткування, за якого оподатковуватися в першу чергу будуть не доходи індивідів (оскільки більшу частину держава не в змозі проконтролювати), а споживання, яке моніторити набагато легше. Однак слід пам’ятати, що такі рішення суттєво змінять не тільки структуру економіки, а її податкову конкурентоздатість з сусідами. Очевидно, що якщо доходи не будуть оподатковуватися, то їх буде вигідніше витрачати в іншій країні, де менше оподатковується споживання. Тому рішення про перехід до нової системи оподаткування має відбувати синхронно з усіма сусідами, в першу чергу, країнами ЄС. Уряду доцільно було б розпочати відповідні переговори. Держави Європейського Союзу також мають бути зацікавлені в цьому, оскільки вони самі визнають ризики своєї податкової системи, а також зростаючу нерівність в доходах людей, що загрожує соціальними негараздами. 




Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі