КРЕАТИВНІ ХАБИ ЯК ЯДРО КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Гуменна Олександра   28.03.2020 / 22:55

Сучасний стан формування «креативної інфраструктури» в Україні відображає її урбаністичну орієнтацію (центри креативного розвитку в провідних українських містах – Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Харків, Запоріжжя й інші) та кластерну модель організації (ІТ-сфера, мистецтво, освіта, дизайн). Водночас в Україні поки що не створено повноцінної інфраструктури, хоча активно розвиваються різноманітні організаційні креативні хаби: коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії і кластери. Ці нові простори дають змогу більшій чисельності людей продуктивно реалізувати й розвивати власні таланти та творчі здібності.

Найчастіше в ЄС під креативними хабами розуміють організації, що використовують свою площу та інфраструктуру для нетворкінгу, організаційного та бізнес-розвитку в сфері культури і творчих індустрій  [1].

Відповідно до Глосарію креативних індустрій, креативний хаб – це творчий центр, який надає простір та забезпечує умови для творчої роботи; спосіб організації роботи, в основі якого лежить динамічне поєднання різноманітних талантів, дисциплін та навичок для посилення інноваційного потенціалу певного проекту [2].

Ми розглядаємо креативний хаб набагато ширше, не обмежуючись лише культурними індустріями: на наш погляд, креативні хаби – це багатофункціональні території або центри для розвитку творчого підприємництва, інкубації ідей і продуктів [3]. Креативні хаби є одночасно ядром та основною інфраструктурною одиницею креативної економіки. 

Цікавим є дослідження, яке було проведено на замовлення Європейської мережі креативних хабів, – це понад 100 опитувань та 12 глибинних інтерв'ю, а також проаналізовано діяльність понад 200 хабів. Встановлено, що існує величезна різноманітність креативних хабів з громадським, приватним та державним управлінням. Близько третини з них не отримують державного фінансування. Подальші дослідження повинні будуть розділяти хаби на підгрупи, тому що вони мають різні бізнес-моделі і потребують різної підтримки [1]. Головне, що є засадничим: всі креативні хаби ставлять перед собою одну і ту ж мету – забезпечити позитивні зміни в бізнесі, економіці та суспільстві.

84% хабів стверджують, що вони допомагають фрілансерам працювати ефективніше, бути соціально активними, продуктивними і щасливими.

76% - вважають, що вони підтримують місцеву креативну економіку.

74% хабів інвестують частину свого доходу, намагаючись перетворити своє і сусідні будівлі в арт-об'єкти.

Для розкриття свого потенціалу хаби потребують допомоги при вирішенні проблем, з якими вони стикаються. Так, керівники хабів визначили 3 основних сфери, в яких їм необхідна підтримка: управління хабом, удосконалення послуг, що надаються, маркетинг і брендинг.

Все хаби потребують інвестицій. 42% всіх європейських хабів є некомерційними організаціями, 27% - частково фінансуються державою, 24% - є бізнес-проектами, 7% - працюють як структурні частини університетів.

90% хабів дивляться в майбутнє з оптимізмом. Їх керівники кажуть, що вони відчувають визнання з боку інших креативних індустрій, ентузіазм своїх учасників, і вважають, що настав їх час.

Світова практика свідчить, що найбільшого успіху досягають креативні хаби при університетах, де фактично створені найсприятливіші умови для інкубації ідей та подальшої їх комерціалізації.

Нижче наведено рейтинги університетів за 2018 рік, які свідчать, що інноваційність університетів, їхні розробки визначають і статус університету (дослідницький), і зумовлюють найвищі позиції серед глобальних освітніх рейтингів.

Таблиця

ТОП-10 університетів світу в 2018 році

 

Найкращі університети світу

(THE World University Rankings*)

 

Рейтинг QS

(GRADUATE EMPLOYABILITY RANKING**)

Найінноваційніші університети світу

(Reuters Top 100***)

Місце

Університет

Країна

Місце

Університет

Країна

Місце

Університет

Країна

1

Університет Оксфорду

 

Велика Британія

1

Університет Стенфорду

 

США

1

Університет Стенфорду

 

США

2

Університет Кембріджу

 

Велика Британія

2

Каліфорнийський університет Лос-Анджелесу

 

США

2

Масачусет-ський технологічний інститут

США

=3

Каліфорній-ський технолог-гічний інститут

США

3

Університет Гарварду

 

США

3

Університет Гарварду

 

США

=3

Університет Стенфорду

США

4

Сіднейский Університет  

Австралія

4

Університет Пенсильванії

США

5

Масачусетський технологічний інститут

США

5

Масачусетський технологічний інститут

США

5

Університет Вашингтону

 

США

6

Університет Гарварду

США

6

Університет Кембріджу

Велика Британія

6

Університет Техасу

США

7

Університет Прінстону

США

7

Університет Мельбурну

Австралія

7

Католицький Університет Льовену

Бельгія

8

Імперський коледж Лондона

Велика Британія

8

Університет Оксфорду

 

Велика Британія

8

Імперський коледж Лондона

Велика Британія

9

Чиказькій Університет

 

США

9

Університет Берклі

 

США

9

Університет Північної Кароліни

США

10

 

Швейцарський федеральний технологічний інститут Цюріха

Швейца-рія

10

Університет Цінхуа

 

Китай

10

Університет Вандербільту

 

США

Університет Пенсильванії

США

 

 

 

 

 

 

*https://www.timeshighereducation.com/news/world-university-rankings-2018-results-announced

**https://www.topuniversities.com/university-rankings/employability-rankings/2018

***https://www.reuters.com/article/us-amers-reuters-ranking-innovative-univ/reuters-top-100-the-worlds-most-innovative-universities-2018-idUSKCN1ML0AZ

Звертаючи увагу на рейтинг найбільш інноваційних університетів світу, визначальним є те, що зазначені університети роблять найбільше у просуванні науки, розробки нових технологій і управління глобальною економікою. При кожному з них створена відповідна інфраструктура для навчання студентів і аспірантів, для проведення їхніх наукових досліджень, а також інноваційна інфраструктура, зокрема креативні лабораторії і хаби.  Так, у Стенфорді працює хаб з інновацій, співпраці та творчості — Stanford d.school. Там навчають креативному методу для вирішення проблем різної складності — дизайн-мисленню. А у Массачусетському технологічному інституті працює MIT Media Lab — міждисциплінарна дослідницька лабораторія, що займається проектами, спрямованими на зближення технологій, мультимедіа, науки, мистецтва і дизайну. За роки існування MIT Media Lab встигла допомогти  Lego створити нові конструктори, винайшла мову програмування для дітей Scratch, а також співзасновник започаткувала проект Computer Clubhouse (мережа освітніх клубів для дітей та підлітків) [4].

В рейтингу переважають університети США, які доволі давно працюють за моделлю «потрійної спіралі». В 2018 р. в ТОП-10 найінноваційніших потрапив Католицький Університет Льовену, де всі освітні програми базуються на інноваційних дослідженнях його вчених і професорів – тут також створена мережа лабораторій та хабів.

В сучасній глобальній економіці все доволі легко скопіювати. І невдовзі половина робочих місць в традиційних сферах зникне, проте в креативних індустріях такі робочі місця будуть створюватися шаленими темпами. Креативна економіка впливає на систему освіти, молодь, інвестиційну привабливість товарів, регіонів, країни в цілому. На етапі переходу від ринкової економіки до креативної з бурхливим ростом технологій головними цінностями стають персонал, його творчі можливості, нестандартний підхід до справи, що може  забезпечитися через модель  креативних хабів при університетах.

Література:

  1. Креативные хабы: миссия и потребности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.culturepartnership.eu/article/kreativnie-habi-missiya-i-potrebnosti
  2. Глосарій креативних індустрій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uccs.org.ua/hlosarij-kreatyvnykh-industrij/
  3. Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку / О. Жилінська (наук.ред.), Л. Антонюк, О.Гуменна та ін. – Львів : Кальварія, 2017. – 168 с.
  4. Іванова Віра. Як найбільш інноваційні виші світу розвивають креативність студентів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nachasi.com/2018/09/12/innovatsijni-universytety-svitu/



Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі