Розвиток креативної економіки України як запорука досягнення Цілей сталого розвитку

Гуменна Олександра   24.03.2020 / 18:00

Україні варто відобразити креативний орієнтир економіки та культури в своїх економічних та політичних документах, оскільки розвиток креативної економіки виступає невід’ємним механізмом досягнення цілей сталого розвитку, бо може сприяти досягнення практично усіх цілей на основі використання знань, ідей, талантів.

Ми розуміємо креативну економіку як тип економіки, що являє собою сукупність соціально-економічних відносин, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, створених на основі талантів людини, нестандартних, нетрадиційних ідеях, стратегіях, заходах, які забезпечать ефективне розв’язання соціально-економічних проблем на основі нових знань та принципово якісно нових рішень.

Поки-що немає системних документів в українському законодавстві, які б регулювали таку категорію як креативна економіка.

Проте на сьогодні вже внесено зміни до Закону України «Про культуру», де визначено, що креативні індустрії – види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості [1].

Також введено в дію розпорядження КМУ «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій» (24.04.2019) [2] та розроблено також Глосарій креативних індустрій.

Проте в переліку цих видів діяльності відсутній такий вид діяльності як «дослідження та розробки» (не лише в сфері культури, а й загалом) – це варто додати до закону, оскільки саме новітні розробки (новації, які потім стають інноваціями) створюють додану вартість за рахунок інтелектуальної праці.  

Ми пропонуємо (за аналогом підходу Британської агенції з інновацій NESTA) визначати креативні професії шляхом оцінки кожної з них за п'ятибальною шкалою факторів, які є орієнтовними або передбачають творчі ролі. Замість підходу до вибору галузевих класифікацій, методологія NESTA розглядає "творчу інтенсивність" кожного виду діяльності – частку зайнятості промисловості, яку займають творчі заняття. Індустрії, що мають творчу інтенсивність, що перевищує порогову на рівні 35% (в контексті британського підходу), вважаються творчими. Надалі можна визначати порогове значення креативної інтенсивності (наприклад, 30%), перевищивши яке діяльність можна віднести до креативної. 

Важливість креативних індустрій для економіки країни можна оцінити за їхнім внеском до ВВП, кількістю робочих місць і обсягом експортного потенціалу, що показує темпи зростання економіки країни, зайнятість населення і надходження валюти в країну.

Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, враховуючи мету та стратегічні цілі, зважаючи на необхідність концентрації зусиль в умовах обмежених ресурсів, в Експортній стратегії України обрало перспективні сектори економіки для розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій та подальшого просування продукції цих галузей (товарів, робіт, послуг) на зовнішніх ринках. Це сектори, здатні сприяти інноваціям, модернізації і створенню високої доданої вартості, з потенціалом розвитку малих та середніх підприємств, а також з високим попитом на світових ринках. При відборі враховано й інші фактори, зокрема такі, як можливість створення нових робочих місць, залучення інвестицій, наявність порівняльних переваг та потенціалу залучення країни до глобальних ланцюгів доданої вартості. 

Перспективними секторами за Експортною стратегією є [3]: 

  1. Інформаційно-комунікаційні технології; 
  2. Креативні індустрії; 
  3. Технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; 
  4. Машинобудування; 
  5. Харчова і переробна промисловість.

Економічна оцінка креативних індустрій може включати такі показники:

  • рівень креативної інтенсивності (Ркі);
  • внесок до ВВП (%ВВП у коефіцієнтному виразі);
  • рівень (коефіцієнт) поточного матеріального забезпечення даного виду діяльності (Кмз);
  • індекс інноваційності (Іін)

Пропонована формула оцінки креативної індустрії (Ікі) може виглядати наступним чином:

Ікі = Ркі х %ВВП + Кмз + Іін

Відповідно до такої кількісної оцінки може бути розподілене бюджетне фінансування тієї чи іншої сфери креативної економіки.

Список посилань на джерела:
1.    Закон України «Про культуру» № 2778-VI від 14.12.2010 (зі змінами та доповненнями).
2.    Розпорядження КМУ «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій» (24.04.2019).
3.    Експортна стратегія України.
 




Коментарі (2)

  1. Сперкач Владислав
    Сперкач Владислав 8 днів тому
    Чи не здається вам, що розвиток креативності та напрямів креативної економіки в Україні пов'язаний скоріше не з законодавчою базою(яка в нас доволі слабка), а з розвитком та поширенням новітніх технологій, котрі зробили можливим вільне та швидке реалізовуваня талантів у сфері креативної економіки?
  2. Гуменна Олександра
    Гуменна Олександра 6 днів тому
    Дякую, Владиславе, за Ваше питання. Законодавче забезпечення щодо розвитку креативної економіки в Україні взагалі відсутнє, насправді, є лише поодинокі законодавчі акти, які регулюють окремі аспекти розвитку креативних індустрій, як-то зазначено в тексті. Саме тому команда народних депутатів та експертів наразі готує законопроект, де в тому числі буде розділ з розвитку креативної економіки, з точки зору системного підходу до цієї діяльності. Там передбачаємо і конкретні термінові кроки зі сприяння можливостей реалізації творчих талантів українців, рівень яких у нас все ще дуже високий.
Авторизуйтесь щоб залишати коментарі