ВВП геп vs інфляція: які можливі наслідки

Харламова Ганна   06.03.2020 / 11:45

Інфляція в розвинутій економіці має бути індикатором для використання в бізнес-плануванні, який реально впливає на економічні процеси. Оцінка динаміки інфляції та її прогнозування є важливими при використанні монетарного режиму інфляційного таргетування, що передбачає відповідальність центрального банку за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції протягом визначеного періоду часу. Теоретичні та практичні дослідження в багатьох країнах стверджують, що ВВП геп та інфляція корелюють позитивно. Країни, де проводиться таргетування інфляції, використовують показник розриву ВВП як важливий фактор впливу на зміну інфляції. Позитивний ВВП геп є сигналом до проведення жорсткої монетарної політики.

Для сталого економічного розвитку країни несприятливою є не інфляція взагалі, а її темп. Вискоий рівень інфляції справляє деструктивну дію на умови суспільного відтворення, тому логічною є потреба її стримувати, насамперед монетарними методами. Для країн з розвинутою ринковою економікою річна інфляція, що вище 3% є індикатором циклічного «перегрівання» надвисокого інвестування та зайнятості, рівень інфляції на рівні 1-3% визначається інерційним, що відповідає за цінову стабільність.

Якщо змоделювати взаємозв’язок інфляції та гепу ВВП для України, то можна стверджувати, що одиничний шок сукупного попиту збільшує інфляційний тиск у другому та третьому періодах на 0,13% та 0,14 відповідно. При зростанні інфляції на 1% розмір відхилення фактичного рівня випуску від потенційного зменшується на 1,6% у короткостроковій перспективі. Якщо порівняти цей результат із країнами Єврозони, то в них простежуються такі модельні симуляції: за спіральним рухом, інфляційний шок продовжує збільшувати розрив у другому та третьому періодах відповідно до 0,12% та 0,13%, надалі, у довгостроковоу періоді вплив є незначущим, після шостого періоду – від’ємним.

Отже: Перший та другий лаги гепу ВВП позитивно корелюють з темпом приросту інфляції: при збільшення розриву, посилюється інфляційний тиск з боку попиту, аналіз корелограми підтверджує результати імпульсної функції.Оцінки засвідчують, що динаміка інфляції в Україні є досить чутливою до змін сукупного попиту, зазвичай лагом у 1-2 квартали, що надає можливості для Національного банку впливати на інфляційні процеси через управління сукупним попитом.