Invest in Kyiv Forum 2019: рефлексія

Харламова Ганна   17.09.2019 / 21:25

17 вересня 2019 року в Києві відбувся форум “Invest in Kyiv Forum 2019”. Багато цікавих спікерів розглядали тему мегаполісу майбутнього і головне питання - «Як Києву стати центром Європи?». 
В ході форуму було обговорено найрізноманітніші питання – від розвитку туризму та мистецтва до креативної економіки як нового дихання київської агломерації. 

Креативна економіка – це галузь економіки, яка, в першу чергу, пов’язана з розумовою діяльністю. Як відомо людина істота творча, але її творчість не завжди призводить до створення чогось нового, креативного. Термін «креативної економіки» ввів журнал «Business Week» у 2000 році.

Декілька ключових тез Форуму з нашим аналізом статистики для їх підкріплення та верифікації:

Так, в рамках дискусії Форуму Дар`я Зарівна, засновниця бізнесмедіа і контент-студії Vector, соціальної нетворкінг-платформи Charitum, зазначила, що в Європейському союзі підрахували, що на креативні індустрії припадає близько 4% ВВП і близько 7 млн. робочих місць у малому бізнесі.

В свою чергу, Наталія Микольська, гостьовий дослідник (Ukrainian Emerging Leaders Program, Стефордський університет) висловила таку думку:

 «Якщо ми хочемо бути успішними, все що створюється в Києві має цілитись глобально на світ...Майбутнє світу за креативністю. Виграють професії і люди, які можуть запропонувати світу речі, які не можна роботизувати або які не можна замінити речами, які є в штучному інтелекті…Яку проблему вирішує київська агломерація для світу?...Вкрай важливо сформулювати цю ціль і куди ми рухаємося».

Розглянули також і питання FinTech та його запровадження в Україні зокрема. Дана галузь є надзвичайно перспективною у світі і в Україні зокрема.

«Ми взяли 39 випадковим чином вибраних компаній-стартапів у сфері фінтех: їх оцінка - це більше ВВП України. Тобто, якщо подивитись скільки грошей ця індустрія дає в минулому (чи навіть в цьому році), то, можливо, нам би не потрібно було ніяких кредитів МВФ», - Ростислав Дюк, керівник Української асоціації фінтех та інноваційних компаній.

Насправді, що нам говорить статистика: рис. 1 та рис. 2 - ВВП, млрд.USD. Джерело: розроблено автором на основі даних Світового банку

«Важливо знати, що українці приймають рішення моментально. Тобто, наше прийняття рішень з приводу того користуватись тим чи іншим сервісом чи купувати той чи інший продукт відбувається значно швидше, ніж у середнього поляка, чеха чи угорця... Те, як ми ведемо себе у сфері послуг чи покупок, дає можливість ще більш діджиталу рости як тренду для підприємництва», - Ніна Левчук, керівник Google Marketing Solutions у країнах Центральної та Східної Європи .

Якщо подивитися на першоджерело, то дійсно рис. 3 - Динаміка рівня популярності запитів українців з поміткою «купити терміново» у пошуковій системі Google протягом 2014-2019 рр.

 «Населення України стає все більше і більше IT-грамотним, тому ми спостерігаємо збільшення кількості смарт-компаній та програм, що супроводжується висококваліфікованою робочою силою, яка є в серці цих процесів», - Домінік Моксон-Трищ, директор з питань регулювання та публічної політики Bolt (Taxify).

В підтвердження цієї тези маємо: рис 4. - Частка кількості підприємств, що впроваджували інновації, %. Джерело: розроблено автором на основі даних ДССУ

«У вас є дуже сильні наукові центри, але якщо ви не будете піклуватися про них, вони поїдуть з країни і ви втратите цих людей, ці знання і, в результаті ви втратите, інвестиції», -Д-р Хельге Нойман, виконавчий менеджер з розвитку бізнесу в WISTA-MANAGEMENT GMBH у Науково-технологічному парку Берлін Адлерсхоф .

Статистична картина з цього питання дійсно є невтішною: рис. 5 - Співвідношення кількості мігрантів до кількості населення, %. Джерело: розроблено автором на основі даних ООН

Заключні і напрямлені на перспективу для України слова ,висловив віце-мер Будапешту (Угорщина) Габор Багді: «Вам потрібна екосистема, яка підтримує нові розробки, нові ідеї та нові таланти, для того, щоб всі рухались в одному напрямку... Вам потрібен план, із нього все починається».

І справді,ефективне планування і плідна праця-шлях для «креативного» майбутнього України. Тому, як найдоречнішим є розкриття питання креативної економіки в Доктрині збалансованого розвитку 2030.

 

(Підготовлено у співавторстві із Звіришиною Анною та Бондарчук Дариною, студентками 4 курсу економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка)









Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі