Креативність врятує Україну

Харламова Ганна   01.03.2018 / 14:40

Ми все частіше зараз чуємо терміни «креативність», «креативна економіка». А ще донедавна ми взагалі про це нічого не знали…

Майже до епохи Середньовіччя термін «творчість» (і, відповідно, англомовний аналог цього слова – «креативність») не міг взагалі вживатися щодо людської діяльності, адже єдиним творцем вважався Бог. І тільки з появою видатних митців та науковців цей термін почав використовуватися щодо створення людиною творів мистецтва та наукових винаходів, причому часто цей процес самі творці вважали несвідомим!

Чи кожному притаманна креативність? Креативність у людей асоціюється з оригінальністю, уявою та натхненням. Креативність, знання і доступ до інформації сприймаються як потужні двигуни розвитку як країн, видів економічної діяльності, так і особистості.

Креативність притаманна всім суспільствам і всім країнам (більшою чи меншою мірою) – багатим і бідним, великим і малим, розвиненим або тим, які розвиваються. Зараз ми входимо в еру, коли ключовим ресурсом для виробництва стає мислення. Останнім часом якраз рівень багатства і добробуту тієї чи іншої країни все більше починає визначатися креативністю, наявністю креативного класу та станом розвитку креативних індустрій (один із засновників парадигми креативної економіки Річард Флоріда у свої книзі «Креативний клас. Люди, які створюють майбутнє» визначає цей клас як етос – основоположний дух, характер культури. І це формує глибинний дух сучасності).

Вже протягом цілого останнього десятиліття креативна економіка, як констатує група експертів Світового економічного форуму в Давосі, розглядається як нова модель зростання, яка передбачає відносно невеликі початкові інвестиції в «м'яку» інфраструктуру. Soft infrusructure – це, перш за все, інфраструктура в знання або людський капітал, включаючи інституції, ідеї, культурні норми, концепти і рішення.

Університет Торонто (Martin Prosperity Institute) публікує рейтинг, що аналізує дані стосовно креативності та креативного класу в регіонах і країнах по всьому світу. Глобальний індекс креативності оцінює країни за трьома ключовими показниками економічного розвитку – технології, таланти і толерантність. Зокрема, під час складання рейтингу зважають на інвестиції в наукові дослідження й розробки, кількість дослідників і патентів на душу населення, рівень і характер освіти, дані соціологічних опитувань Gallup на тему ставлення жителів різних країн до іммігрантів, расових, етнічних, сексуальних меншин, а також до людей з обмеженими можливостями в найширшому сенсі цього слова.

Останні рейтинги визначили найкреативнішою країною Австралію, за нею - США і Нова Зеландія. До десятки найбільш креативних країн світу також увійшли: Канада, Данія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Сінгапур та Нідерланди – на сьогоднішній день ці країни вважаються дуже успішними. Україна в цьому переліку посіла 45-те місце зі 139, що є досить високим показником. При цьому за рівнем технологій і, особливо, наявності талантів, Україна має досить гарні позиції порівняно з багатьма іншими країнами, що могло б сприяти вищим позиціям України в цьому рейтингу, однак наша країна поки-що суттєво програє за показниками толерантності суспільства. Крім того, різниця майже вдвічі між індексом талантів та індексом технологій (відповідно, 24 і 43) свідчить про те, що рівень нових розробок в Україні є значно нижчим, ніж кількість людей, які потенційно можуть ці розробки здійснювати.

В Європі країною з найрозвиненішими креативними індустріями і найбільшою часткою доходів цих індустрій у структурі надходжень до ВВП країни є Великобританія – тут 6% ВВП припадає на креативні індустрії, або 84 млрд.фунтів щорічно! Чому так?

Бо Британія вже давно вивела творчі здібності своїх працівників у фактор формування ВВП країни!

Незважаючи на вертикальний зліт цифрових технологій, лідерська позиція на європейській креативній арені все ще належить сектору візуальних мистецтв. За версією EY, цей сектор об'єднує арт-ринок, музеї, дизайн, ремесла і сувенірну індустрію, що в цілому становить 1,231 млн зайнятих осіб і 127 млрд євро сукупного доходу щорічно.

Джон Хокінс у своїй блискучій промові "Креативна економіка" на TED визначив принципи створення креативного середовища. Перший принцип – це універсальність креативності (у всіх є творчі здібності, вони закладені в кожній дитині); другий – свобода (власне ставлення до будь-якої ідеї – прийняти чи відхилити) та третій принцип – формування ринків і зв’язків для успішної реалізації ідей. Основне завдання при цьому – перетворити свободу в ефективну економічну діяльність.

Чи лякає нас сьогодні штучний інтелект? Ні, насправді настає час справжньої свободи для людини. Перш за все, за оцінками футурологів 3 види діяльності людини не зможе замінити комп’ютер (хоча тут якраз можуть точитися найбільші суперечки) – науково-технічна творчість (еврика!), художньо-естетична творчість та етична творчість. Навіть за умови створення продуктів такого типу вони ніколи не зможуть мати емоційного забарвлення. Крім того, на потужному бізнес-форумі ForumOneUkraine у вересні 2017 року творець технології Siri Адам Чеєр та конструктор (разом з Стівеном Джобсом) одного з перших персональних комп'ютерів у світі, співзасновник фірми Apple Стів Возняк зазначили, що комп'ютери і близько не "підібралися" до людського мозку і в найближчі сотні років штучний інтелект людству не загрожує. А штучний інтелект ще довго не буде справжнім, тому людський ресурс був, є і буде найважливішим в роботі будь-якої компанії.

В сучасній глобальній економіці все доволі легко скопіювати. І в найближчому майбутньому, за оцінками аналітиків ринку, до 50% робочих місць в традиційних сферах зникнуть. Проте в креативних індустріях такі робочі місця будуть створюватися шаленими темпами. Можливо, через 5 років найпопулярнішою професією стане космонавт-урбаніст…

Креативна економіка впливає на систему освіти, молодь, інвестиційний клімат та інвестиційну привабливість товарів, регіонів, країни в цілому. На етапі переходу від ринкової економіки до креативної з бурхливим ростом технологій головними цінностями стають персонал і його творчі можливості, нестандартний підхід до справи.

А особливість креативності (і саме таким є сучасне розуміння креативності молоддю) полягає в тому, щоб робота і хоббі поєднувались. Тобто молодь все частіше прагне отримувати гроші і задоволення одночасно! Сенс не в тому, щоб тренувати «робочих» для креативної індустрії, саме розвиток молоді як рушійної сили і, одночасно, аудиторії для продукту креативної індустрії є запорукою майбутнього для країни, яка хоче бути в сузір’ї світових лідерів.

Світ має бути таким, щоб у ньому хотілося жити і творити.Креативна економіка – це епоха свободи. Модель збалансованого розвитку України до 2030 року фіксує розвиток креативної економіки як один з ключових механізмів, який і стане драйвером економічного розвитку нашої країни.

Отже, розвиток креативних індустрій має бути наскрізь простежений в бюджеті України 2018 та в наступні роки!

Матеріал підготовлено у співавторстві Олександри Гуменної та Ганни Харламової




Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі