Креативність врятує Україну

Гуменна Олександра   01.03.2018 / 12:00

Матеріал підготовлено у співавторстві Олександри Гуменної та Ганни Харламової

Креативність врятує Україну

Ми все частіше зараз чуємо терміни «креативність», «креативна економіка». А ще донедавна ми взагалі про це нічого не знали…

Майже до епохи Середньовіччя термін «творчість» (і, відповідно, англомовний аналог цього слова – «креативність») не міг взагалі вживатися щодо людської діяльності, адже єдиним творцем вважався Бог. І тільки з появою видатних митців та науковців цей термін почав використовуватися щодо створення людиною творів мистецтва та наукових винаходів, причому часто цей процес самі творці вважали несвідомим!

Чи кожному притаманна креативність? Креативність у людей асоціюється з оригінальністю, уявою та натхненням. Креативність, знання і доступ до інформації сприймаються як потужні двигуни розвитку як країн, видів економічної діяльності, так і особистості.

Креативність притаманна всім суспільствам і всім країнам (більшою чи меншою мірою) – багатим і бідним, великим і малим, розвиненим або тим, які розвиваються. Зараз ми входимо в еру, коли ключовим ресурсом для виробництва стає мислення. Останнім часом якраз рівень багатства і добробуту тієї чи іншої країни все більше починає визначатися креативністю, наявністю креативного класу та станом розвитку креативних індустрій (один із засновників парадигми креативної економіки Річард Флоріда у свої книзі «Креативний клас. Люди, які створюють майбутнє» визначає цей клас як етос – основоположний дух, характер культури. І це формує глибинний дух сучасності).

Вже протягом цілого останнього десятиліття креативна економіка, як констатує група експертів Світового економічного форуму в Давосі, розглядається як нова модель зростання, яка передбачає відносно невеликі початкові інвестиції в «м'яку» інфраструктуру. Soft infrusructure – це, перш за все, інфраструктура в знання або людський капітал, включаючи інституції, ідеї, культурні норми, концепти і рішення.

Університет Торонто (Martin Prosperity Institute) публікує рейтинг, що аналізує дані стосовно креативності та креативного класу в регіонах і країнах по всьому світу. Глобальний індекс креативності оцінює країни за трьома ключовими показниками економічного розвитку – технології, таланти і толерантність. Зокрема, під час складання рейтингу зважають на інвестиції в наукові дослідження й розробки, кількість дослідників і патентів на душу населення, рівень і характер освіти, дані соціологічних опитувань Gallup на тему ставлення жителів різних країн до іммігрантів, расових, етнічних, сексуальних меншин, а також до людей з обмеженими можливостями в найширшому сенсі цього слова.

Останні рейтинги визначили найкреативнішою країною Австралію, за нею - США і Нова Зеландія. До десятки найбільш креативних країн світу також увійшли: Канада, Данія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Сінгапур та Нідерланди – на сьогоднішній день ці країни вважаються дуже успішними. Україна в цьому переліку посіла 45-те місце зі 139, що є досить високим показником. При цьому за рівнем технологій і, особливо, наявності талантів, Україна має досить гарні позиції порівняно з багатьма іншими країнами, що могло б сприяти вищим позиціям України в цьому рейтингу, однак наша країна поки-що суттєво програє за показниками толерантності суспільства. Крім того, різниця майже вдвічі між індексом талантів та індексом технологій (відповідно, 24 і 43) свідчить про те, що рівень нових розробок в Україні є значно нижчим, ніж кількість людей, які потенційно можуть ці розробки здійснювати.

В Європі країною з найрозвиненішими креативними індустріями і найбільшою часткою доходів цих індустрій у структурі надходжень до ВВП країни є Великобританія – тут 6% ВВП припадає на креативні індустрії, або 84 млрд.фунтів щорічно! Чому так?

Бо Британія вже давно вивела творчі здібності своїх працівників у фактор формування ВВП країни!

Незважаючи на вертикальний зліт цифрових технологій, лідерська позиція на європейській креативній арені все ще належить сектору візуальних мистецтв. За версією EY, цей сектор об'єднує арт-ринок, музеї, дизайн, ремесла і сувенірну індустрію, що в цілому становить 1,231 млн зайнятих осіб і 127 млрд євро сукупного доходу щорічно.

Джон Хокінс у своїй блискучій промові "Креативна економіка" на TED визначив принципи створення креативного середовища. Перший принцип – це універсальність креативності (у всіх є творчі здібності, вони закладені в кожній дитині); другий – свобода (власне ставлення до будь-якої ідеї – прийняти чи відхилити) та третій принцип – формування ринків і зв’язків для успішної реалізації ідей. Основне завдання при цьому – перетворити свободу в ефективну економічну діяльність.

Чи лякає нас сьогодні штучний інтелект? Ні, насправді настає час справжньої свободи для людини. Перш за все, за оцінками футурологів 3 види діяльності людини не зможе замінити комп’ютер (хоча тут якраз можуть точитися найбільші суперечки) – науково-технічна творчість (еврика!), художньо-естетична творчість та етична творчість. Навіть за умови створення продуктів такого типу вони ніколи не зможуть мати емоційного забарвлення. Крім того, на потужному бізнес-форумі ForumOneUkraine у вересні 2017 року творець технології Siri Адам Чеєр та конструктор (разом з Стівеном Джобсом) одного з перших персональних комп'ютерів у світі, співзасновник фірми Apple Стів Возняк зазначили, що комп'ютери і близько не "підібралися" до людського мозку і в найближчі сотні років штучний інтелект людству не загрожує. А штучний інтелект ще довго не буде справжнім, тому людський ресурс був, є і буде найважливішим в роботі будь-якої компанії.

В сучасній глобальній економіці все доволі легко скопіювати. І в найближчому майбутньому, за оцінками аналітиків ринку, до 50% робочих місць в традиційних сферах зникнуть. Проте в креативних індустріях такі робочі місця будуть створюватися шаленими темпами. Можливо, через 5 років найпопулярнішою професією стане космонавт-урбаніст…

Креативна економіка впливає на систему освіти, молодь, інвестиційний клімат та інвестиційну привабливість товарів, регіонів, країни в цілому. На етапі переходу від ринкової економіки до креативної з бурхливим ростом технологій головними цінностями стають персонал і його творчі можливості, нестандартний підхід до справи.

А особливість креативності (і саме таким є сучасне розуміння креативності молоддю) полягає в тому, щоб робота і хоббі поєднувались. Тобто молодь все частіше прагне отримувати гроші і задоволення одночасно! Сенс не в тому, щоб тренувати «робочих» для креативної індустрії, саме розвиток молоді як рушійної сили і, одночасно, аудиторії для продукту креативної індустрії є запорукою майбутнього для країни, яка хоче бути в сузір’ї світових лідерів.

Світ має бути таким, щоб у ньому хотілося жити і творити.Креативна економіка – це епоха свободи. Модель збалансованого розвитку України до 2030 року фіксує розвиток креативної економіки як один з ключових механізмів, який і стане драйвером економічного розвитку нашої країни.

Отже, розвиток креативних індустрій має бути наскрізь простежений в бюджеті України 2018 та в наступні роки!




Коментарі (4)

  1. Марциновський Максим
    Марциновський Максим 8 днів тому
    Дякую за статтю! Ви відділяєте креативну економіку від ринкової, але хіба вона не орієнтована на ринок? Якщо ми розглядаємо креативність як здатність із застосуванням творчого підходу вирішувати певні завдання, то й креативну економіку ми розглядаємо в контексті задоволення попиту (наприклад, у нас є потреба в новому засобі для збільшення продуктивності сільськогосподарських земельних ділянок, і ми відповідаємо на цю потребу розробкою відповідного засобу). Наскільки поняття «ринкової» та «креативної» економік корелюються між собою?
  2. Гуменна Олександра
    Гуменна Олександра 7 днів тому
    Дякую дуже, Максиме, за коментар і питання. Чому Ви зробили такий висновок, що відділяю "креативну" економіку від "ринкової"? Навпаки я вважаю, що креативна економіка - це високої якості ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва на основі творчої праці і з високою доданою вартістю кінцевого продукту, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок. Ми виходимо з того мікування, що керативна економіка - це не вид економіки, а її якість.
  3. Starovoit Alina
    Starovoit Alina 7 днів тому
    Доброго дня! Дуже цікавий матеріал! Як ви вважаєте, чи не є креативна економіка наслідком високого розвиту держави? Чи є сенс розвивати креативність для покращення економіки? І, на вашу думку, як пов'язані та чи пов'язані взагалі креативність та бюрократичність країни? Чи залежить вона, наприклад, від складності оформлення бізнесу?
  4. Гуменна Олександра
    Гуменна Олександра 2 дні тому
    Добрий день, Аліно! Дякую за Ваші запитання! Саме так і вважаю :) Креативна економіка є наслідком високого розвитку держави і навпаки. Високорозвинені країни будують свою економіку на виробництві продуктів з високою доданою вартістю/цінністю, якими є інновації. Про це свідчать дослідження, як показують, наприклад, рівень ВВП країни та кількість виданих патентів - при такому навіть спрощеному підході спостерігається пряма і суттєва кореляція між цими показниками.
    Щодо питання про взаємозв'язок креативності і бюрократичності, то це дуже гарне питання :) Я спробувала дослідити за даними 2015 року багатофакторну модель залежності глобального індексу креативності країни (позиції в рейтингу усіх країн) та індексів легкості ведення бізнесу, показників ВВП та загльного індексу конкурентоспроможності країн. Знову-таки зв'язок значимий. Це відображено в дослідженні: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-71876-7_18.
    Тобто процедури ведення бізнесу суттєво впливають і на позицію країни в рейтингу глобальної креативності (до речі, в 2015 році Україна мала 45 позицію серед 139 країн, а в 2019 р. - вже 49 серед 140 країн).
Авторизуйтесь щоб залишати коментарі