Розвиток кластеру креативних індустрій в Україні

Гуменна Олександра   01.03.2018 / 12:00

Наразі креативна економіка стає основою світової економіки. Cучасні швидкі зміни в глобальних процесах творення і впровадження винаходів свідчать про те, що вся економіка майбутнього буде креативною.  Креативність економіки є визначенням її якості, так само як і ефективність. Економічний вимір креативності полягає у виявленні її впливу на підприємництво, генерування і стимулювання  інновацій, підвищення продуктивності та економічне зростання.

За даними ООН на частку креативної економіки припадає 3,4% світового ВВП, що становить майже 1,6 трлн. дол. США й удвічі перевищує обсяги щорічних надходжень від міжнародного туризму. Щорічні темпи зростання у різних країнах варіюють від 4,3% до 17,6%, удвічі перевищуючи темпи зростання сфери послуг і в чотири рази перевищуючи темпи зростання сфери промислового виробництва. При цьому частка зайнятих у креативній економіці досягла 25% населення світу.

Обсяги світового експорту креативних товарів і послуг у вартісному виразі досягли середньорічного зростання на рівні 8,7%. Доходи креативних індустрій ЄС, де зайнято 5,6 млн осіб,  мають темп зростання на12,3% вище від темпів зростання доходів від загальної економічної діяльності. У питанні побудови та розвитку креативної економіки орієнтиром також може бути Естонія, в якій на сьогодні 5-7% національного продукту та 12% від усіх компаній відноситься до креативної економіки.

Розвиток креативної економіки полягяє у здатності провести певну лінію, яка поєднає технології, інженерію, науку, освіту, культуру, ідентичність, спадщину, суспільні проблеми.

Креативний підхід, який базується на капіталізації таланту людини та її інтелектуального потенціалу разом з прискореною розбудовою сервісної економіки на базі ІКТ, спроможні прискорити створення стратегічних потужностей національної економіки і постати каталізатором її модернізації та створення нової високотехнологічної економіки.

Розробка механізму створення ланцюгів доданої вартості через сучасні кластери в Україні здатна закріпити якісні зміни у структурі національної економіки.

За Індексом глобальної креативності Україна посідає 45-те місце зі 139, що є досить високим показником (табл. 1). При цьому за рівнем технологій і, особливо, наявності талантів Україна має досить гарні позиції порівняно з багатьма іншими країнами, що могло б сприяти вищим позиціям України в цьому рейтингу, однак наша країна суттєво програє за показниками толерантності суспільства. Крім того, різниця майже вдвічі між індексом талантів та індексом технологій (відповідно, 24 і 43) свідчить про те, що рівень результативності сучасних R&D у частині створення технічних винаходів та їх патентування в Україні значно нижча за чисельність дослідників і винахідників, які потенційно спроможні створювати такі об’єкти інтелектуальної власності.

Таблиця 1. Глобальний індекс креативності, 2015*

Країна

Техно-логії

Талант

Толерант-ність

Глобальний індекс креативності

Ранг країни

Глобальний індекс конкуренто-спроможності

(2015-2016 ) –

місце в

рейтингу

Глобальний індекс конкуренто-спро-можності

(2016-2017 ) – місце в рейтингу

(1 – найкращий бал)

Австралія

7

1

4

0.970

1

21

22

США

4

3

11

0.950

2

3

3

Нова Зеландія

7

8

3

0.949

3

16

13

Канада

13

14

1

0.920

4

13

15

Данія

10

6

13

0.917

5

12

12

Україна

43

24

105

0.518

45

79

85

*Примітка.   За даними [1], [3]

В Україні вже починає формуватися кластер креативних індустрій – це індустрії, що походять з індивідуальної творчості, навичок і талантів, та мають потенціал до формування добробуту і створення робочих місць через генерування та економічну реалізацію об’єктів інтелектуальної власності.

Нині на рівні ЄС виділяють види економічної діяльності відповідно до статистичної класифікації, прийнятої на основі Європейського Парламенту та Ради ЄС, які відносяться до креативних індустрій, а саме:

  • видавнича діяльність;
  • виробництво кіно-, відеофільмів і телевізійних програм, фонограм, музична видавнича діяльність;
  • розробка і трансляція заходів;
  • комп'ютерне програмування, консультації, а також суміжні з ними види діяльності;
  • діяльність інформаційних служб;
  • архітектурно-інженерна діяльність; технічні випробування і аналіз;
  • наукові дослідження та розробки (R&D);
  • реклама та маркетингові дослідження;
  • інші професійні, наукові і технічні заходи;
  • мистецтво та розважальні заходи;
  • спортивні заходи та організація відпочинку і розваг.

Ці сектори економічної діяльності визначаються як сектори наукоємних послуг, а також послуг з високою доданою вартістю.

Сучасний стан формування креативних індустрій в Україні відображає їх урбаністичну орієнтацію (центри розвитку провідні українські міста – Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Харків, Запоріжжя й інші) та кластерну модель їх організації (ІТ-сфера, мистецтво, освіта, дизайн). Водночас в Україні поки що не створено повноцінної інфраструктури креативних індустрій, хоча активно розвиваються різноманітні організаційні креативні хаби: коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії і кластери. Ці нові простори дають змогу більшій чисельності людей продуктивно реалізувати й розвивати власні таланти та творчі здібності.

Таблиця 2. Концепт креативної економіки та її складових*

№ п/п

Поняття та складові креативної економіки

 
 

Креативна економіка

Креативні люди, які присутні в усіх сферах економіки

 

Креативна індустрія

Бізнес, який створю додану вартість/цінність в секторі

 

Креативні та культурні сектори

Організації та люди, які створюють культурно-креативні продукти

 

Культурні/креативні кластери

Географічні мережі, де концентрується творчо-культурна діяльність

 

Культурологічні хаби

Мультиспоживацькі центри або території – координаційні центри для розвитку творчого підприємництва, інкубації ідей і продуктів

*Примітка. За даними [2]

На сьогодні за регіонами України вже спостерігаються успішні спроби створити кластери креативних індустрій. У Львові йде робота над реалізацією арт-кластеру «Фабрика повидла». В Івано-Франківську розробляється концепція ревіталізації заводу «Промприлад» із перетворенням його на хаб творчості та пізнання. В Україні розвивається мережа IT-коворкінгів під брендом iHUB (бізнес-інкубатор). iHUB — мережа центрів інновацій та підприємництва, надає доступ до освіти, спільноти, інвесторів та простору для роботи для технологічних компаній в Східній Європі. Наразі такі заклади є в Києві, Львові, Вінниці, Чернігові та Івано-Франківську. Школа Українського Підприємництва - SELab — це інтенсивний модульний курс із основ соціального підприємництва для тих, хто починає власну справу або розвиває та вдосконалює своє соціальне підприємство.

Загалом Україна має людей, заряджених емоційно, людей талановитих, людей з культурним бекграундом. Це – наша велика сильна сторона. Натомість важлива слабка сторона – це невміння себе презентувати, продавати та невміння будувати великі екосистеми. У нас переважно можна зробити щось у маленькій групі. Звідси і бум третіх місць, коворкінгів, які, фактично, вже є в кожному обласному місті.

Отже, Україні варто відобразити креативний орієнтир економіки та культури в своїх політичних документах. Першою спробою системного відображення необхідності побудови та розвитку креативної економіки стала розробка стратегічного документу «Доктрина збалансованого розвитку: Україна-2030». Це є важливим, оскільки прийнята на сьогодні в Україні установка на культуру перерозподілу і виживання може призвести до вимирання, натомість лише культура творення та співробітництва (креативна) веде націю до процвітання.

  1. Global Creativity Index: Ukraine Became 45th among 139 Countries. – Access Mode: http://www.5.ua/suspilstvo/Hlobalnyi-indeks-kreatyvnosti-Ukraina-stala-45iu-zi-139-krain-95726.html
  2. Доповідь з питань креативної економіки. Розширення можливостей локального розвитку, 2013. Спец. видання ПРООН. (CREATIVE ECONOMY REPORT.  WIDENING LOCAL DEVELOPMENT PATHWAYS 2013 SPECIAL EDITION. UNDP) [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://ssc.undp.org/content/ssc/news/events/widening_local_development_ pathways.html
  3. Звіт з глобальної конкурентоспроможності 2016-2017, The Global Competitiveness Report 2016-2017. World Economic Forum. Geneva, Switzerland, 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fdlx.com/business-world/67485-rejting-konkurentosposobnosti-ekonomik-stran-2016-shvejcariya-lider-ukraina-na-85-meste.html



Коментарі (1)

  1. Марциновський Максим
    Марциновський Максим 8 днів тому
    На кого має бути покладено завдання формування креативної інфраструктури і в якій мірі тут треба залучати державу? Адже креативна економіка не є суто за механічною за своєю суттю, на відміну від індустріальної, тому важелів для впливу держави на розвиток у цій сфері менше. Потім, у якій мірі на шляху до успіху стоїть український патерналізм – стара радянська звичка покладатися на владу, замість того, щоб намагатися з максимальною ефективністю застосувати власні знання та навички, не очікуючи на фінансове та інструментальне забезпечення зі сторони державних органів?
Авторизуйтесь щоб залишати коментарі