Управління розробкою креативних рішень в організації

Гуменна Олександра   01.03.2018 / 12:00

Гуменна О.В.
Національний університет «Києво-Могилянська академія»,
декан факультету економічних наук, к.е.н., доцент

Управління розробкою креативних рішень в організації
Сучасні організації, які функціонують у складному соціально-економічному середовищі, повинні постійно створювати і впроваджувати різного роду інновації, що забезпечують їх ефективну діяльність в сучасній економіці. В свою чергу інноваціям часто передує генерація нових ідей і пошук нових рішень.  

Зазначена проблематика є надзвичайно актуальною для України, адже сьогодні багато фахівців вважають, що економіка усіх країн у своєму розвитку проходить шість стадій (епох), які визначаються головними галузями, ресурсами і товарами, що характеризують економічне зростання. Такими стадіями є:

  • доіндустріальна (головну роль відігравало сільське господарство);
  • індустріальна (головна роль належала промисловості);
  • постіндустріальна (на перше місце виходить сфера послуг);
  • інформаційна економіка (економічний розвиток забезпечується насамперед інформаційними системами та технологіями);
  • економіка знань (головну роль в економіці починають відігравати нематеріальні активи та інтелектуальна власність);
  • креативне чи інноваційне суспільство (головну роль у розвитку суспільства відіграють нові ідеї та інновації) [1].

Головна суть креативної економіки – у здатності провести певну лінію, яка поєднає технології, інженерію, науку, освіту, культуру, ідентичність, спадщину, суспільні проблеми. Креативна економіка передбачає домінування у світі не власників природних чи інших ресурсів – настав час тих, хто продає ідеї та рішення; і далі йде розвиток у бік, де раціональність поступається місцем новому, ще не зрозумілому до кінця досвіду.

Мета даного дослідження – проаналізувати сучасні підходи до управління розробкою креативних рішень і сформулювати рекомендації керівникам підприємств щодо підвищення ефективності формування креативних рішень.

Креативність – це віднайдення нових  напрямків розвитку, створення нових речей, нових процесів, нових шляхів. Найважливішим тут є зв’язок між креативністю та інноваціями, оскільки креативність передбачає продуктивне вирішення творчих завдань, а інновація – це реалізація (комерціалізація) найбільш життєздатних і конкурентоспроможних ідей. Проте завжди постає питання, як здійснити на практиці певний творчий задум. Адже в разі, якщо ідеї нових продуктів і сервісів не перенесені у практику, вони не потрапляють на ринок, не капіталізуються, не відбувається їхня актуалізація сприйняття різноманітних аудиторій. Ми маємо сотні творчих думок, але інновація – це практична креативність.

Цікавим є дослідження, представлене Фредеріком Хареном на Форумі «One Ukraine» (2015), щодо креативності людей в різних країнах світу. Опитування жителів цих країн за власною самооцінкою рівня креативності дало такі результати: Швеція – 60-70%; Іспанія, Греція – 80%; США – 95%;  Північна Корея – 100%; Китай і Росія – 90%; Сінгапур – 20%; Японія – 20%;  Південна Корея – 10-15%. З цього дослідження видно, що справді креативні країни не хизуються цим і не зупиняються на досягнутому.

В даний час креативність та впроваджені креативні рішення у розвинених країнах стають постійною практикою і основним джерелом конкурентної переваги. Розробка та прийняття креативних рішень в організації є частиною креативного менеджменту організації.

Термін «креативний менеджмент» в науковій літературі зараз має багато трактувань. Одним з найбільш вдалих, на нашу думку, є наступне визначення: креативний менеджмент – це сукупність сприятливих умов, що створюються керівниками підприємства для творчого розвитку трудового колективу й окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їх наслідків [2].

Відповідно, найважливішими цілями креативного менеджменту в організації є:

1.   Генерування та акумулювання креативних ідей.

2.   Доведення креативних ідей до рівня  готового продукту або технології.

3. Стимулювання працівників підприємства до особистого і колективного творчого розвитку на користь організації.

Процес прийняття рішень, в тому числі креативних, базується на двох підходах – раціональному та інтуїтивному. З точки зору створення креативних ідей та прийняття креативних рішень доцільнішим є інтуїтивний підхід, який можна поділити його на два підвиди [3, с.137]:

1)   раптове осяяння (інсайт) — погляд на об'єкт під абсолютно ін­шим кутом зору.

2) псевдоінтуїтивне — насправді воно «визріло» завдяки поперед­ньому досвіду. Приміром, якщо ідея насниться, це означає цілодобову напружену інтелектуальну роботу мозку.

Важливим напрямком управління розробкою креативних рішень в організації є навчання та мотивування працівників.

Щодо навчання креативності, то сьогодні вже розроблено багато нових концепцій та методів і навіть з’явився термін «креативна освіта», яка передбачає, зокрема, розвиток здатності до імпровізації та перемогу над страхом до змін.

Розвиток креативності безпосередньо пов'язаний із життєвим досвідом, рівнем знань, способом життя особистості, з її міжособистісними взаєминами. Розширення кругозору –  розуміння необхідності більше читати, подорожувати, спілкуватися з цікавими людьми – це великий крок у бік розвитку креативності мислення. Адже креативне рішення – це, по суті, результат сплетення різних знань. На цьому побудований латеральний підхід в менеджменті та маркетингу.

Проблеми мотивації і стимулювання ефективної креативної діяльності працівників організації вимагають творчого підходу від керівника, що полягає у розумному поєднанні матеріальних і моральних стимулів. При високому рівні менеджменту на підприємстві формується так звана «спіраль знань» — концепція підвищення і розширення знань, які застосовуються у різних сферах діяльності [3, с.148]. Сьогодні в організації одним з найважливіших завдань керівництва виступає забезпечення розвитку інноваційної культури, розуміння та пропагування важливості творчого ставлення до роботи, що дає змогу, з одного боку, отримати працівникові задоволення від роботи і задовольнити потреби у самовираженні, а з іншого – підвищити ефективність роботи організації загалом.

Використана література:

  1. Божедарнік Т. Василик Н. Формування й розвиток креативного менеджменту на підприємстві // Економіст. – 2015. – №3 (березень). – С.37-39.
  2. Продіус О.І. Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управління [Електронний ресурс] / О.І. Продіус // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2012. – № 2 (3). – С. 67-72. – Режим доступу до журн.:http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html.
  3. Свидрук І.І. Креативний менеджмент. Навч. посіб – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 224 с.



Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі