Олександра Гуменна та Ніна Чала про створення креативних хабів при університетах

04.03.2020 / 17:00

Надзвичайно швидкі зміни в глобальних процесах творення і впровадження винаходів свідчать про те, що вся економіка майбутнього буде креативною. Креативність економіки є визначенням її якості, так само як і ефективність. Економічний вимір креативності полягає в її впливі на розвиток підприємництва, генерування і стимулювання інновацій, підвищення продуктивності.

Університетські креативні хаби у всьому світі набувають дедалі більшої активності як колиска креативної економіки, місце народження креативних ідей. Саме в університетах створюється простір та інфраструктура, які спрямовані на розвиток людського потенціалу і культури, сприяють інноваціям, навчанню, творчості та трансформаційним змінам в економіці. Саме люди, їхні ідеї є ключовим джерелом багатства і добробуту країн. Розуміння цього зумовлює зміну пріоритетів у стратегіях розвитку.

Досвід провідних країн світу (Великої Британії, Німеччини, Естонії) демонструє важливість розвитку креативної економіки не тільки як рушія економічного зростання, але й для здійснення мультиплікативного впливу на зростання традиційних галузей. Створення креативних хабів в Україні здатне мультиплікативно вплинути на зростання ВВП до 5,0–5,5 %.

Креативні хаби є одночасно ядром (атрактором) та основною інфраструктурною одиницею креативної економіки; також такий хаб є місцем каталізу, де люди, відносини, ідеї і таланти підсилюють одне одного. Основною метою діяльності креативних хабів є створення та реалізація інноваційних проектів.

Світова практика свідчить, що найбільшого успіху досягають креативні хаби при університетах, де фактично створені найсприятливіші умови для інкубації ідей та подальшої їх комерціалізації. Нижче наведено рейтинги університетів за 2018 рік, які свідчать, що інноваційність університетів, їхні розробки визначають як статус університету (дослідницький), так і зумовлюють найвищі позиції в глобальних освітніх рейтингах (див. таблицю).

  1. Очолює рейтинги Стенфордський університет, де працює хаб з інновацій, співпраці та творчості – Stanford d.school. Там навчають креативного методу для вирішення проблем різної складності – дизайн-мисленню. 
  2. У Массачусетському технологічному інституті, який входить до ТОП-5 рейтингів, працює MIT Media Lab – міждисциплінарна дослідницька лабораторія, що займається проектами, спрямованими на зближення технологій, мультимедіа, науки, мистецтва і дизайну. За роки існування MIT Media Lab встигла допомогти Lego створити нові конструктори, винайшла мову програмування для дітей Scratch, а також як співзасновник започаткувала проект Computer Clubhouse (мережа освітніх клубів для дітей та підлітків). 
  3. У 2018 р. до ТОП-10 найінноваційніших університетів уперше потрапив Католицький університет Льовена, де всі освітні програми базуються на інноваційних дослідженнях його вчених і професорів – тут також створена мережа лабораторій та хабів. 
  4. Загалом практика використання інноваційних хабів стала дуже популярною за кордоном. Зокрема, в Університеті Лестера існує інноваційний хаб, який надає підтримку та поради для студентів, у яких є ідеї. Їхня програма Start-Up Accelerator надає і фінансову підтримку, і гранти на найкращі ідеї (втілюється разом з ЄБРР).
  5. В Університеті Брунеля (Brunel University London) також існує інноваційний хаб, де студенти можуть звернутися з ідеєю за порадами, як втілити її у продукт. Зокрема, у межах університету проводиться конкурс на найкращу ідею, де переможець отримує до 10 000 фунтів стерлінгів на її реалізацію.

Основними критеріями оцінки успішності саме університетських креативних хабів є такі:

  •  частка фінансування (що більше загальне фінансування, то більша зацікавленість у результатах; якщо більше зовнішнє фінансування, розробки мають прямий позитивний вплив на економіку та на її окремі сфери, тому інвестори зацікавлені в подальшому); 
  • кількісна (сукупність завершених проектів та проектів to-launch) та якісна (вимірювання реального впливу на економічні, соціальні, політичні процеси проектів з конкретними економічними, соціальними та політичними цілями за допомогою статистичних методів – T-test, Spearman Rho Coefficient, Kendall Tau, chisquared тощо) оцінка проектів; 
  • кількість зареєстрованих патентів; 
  • рівень експертності менторів та координаторів проекту (успішність вимірюється залученням професіоналів, осіб із науковими ступенями, кількістю залучених PhD-студентів); 
  • кількість залучених студентів у функціонування хабу – охоплює як кількісний показник (загальна кількість студентів, що беруть участь), так і якісний (присутність студентів з різних спеціальностей та наукових сфер); 
  • рівень працевлаштування студентів, які беруть активну участь в університетських хабах; 
  • розвиток міжуніверситетських, а згодом і міжнародних зв’язків для досягнення запланованих результатів, розширення масштабів залученості.

У сучасній глобальній економіці все доволі легко скопіювати. І невдовзі половина робочих місць у традиційних сферах зникне, проте в креативних індустріях такі робочі місця створюватимуться шаленими темпами. Креативна економіка впливає на систему освіти, молодь, інвестиційну привабливість товарів, регіонів, країни загалом. На етапі переходу від ринкової економіки до креативної з бурхливим ростом технологій головними цінностями стають персонал, його творчі можливості, нестандартний підхід до справи, що можна забезпечити через модель креативних хабів при університетах.

Створення та розвиток креативних хабів при університетах може бути одним із каталізаторів розвитку української економіки, тому важливо вивчити світовий досвід функціонування таких хабів. Вплив креативного хабу назовні проявляється не тільки в кількісних показниках, як-от кількість створених робочих місць, випущених стартапів, залучених інвестицій, але й у формуванні ціннісно-культурного простору.

Повний текст статті доступний за посиланням.
 





Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі