РЕЗОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ «УКРАЇНА 2030»

08.08.2018 / 09:00

ПРЕАМБУЛА

Національний форум «Україна 2030» є підсумком річного обговорення Доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030», що пропонує систему принципів, за якими має розвиватися наша країна в перспективі бачення до 2030 року.  Упродовж року в усіх областях країни відбувалися дискусії в колі науковців, бізнесменів та громадських діячів щодо забезпечення розумного та всеохоплюючого розвитку України, спираючись на існуючий потенціал українських громадян, української науки та українського бізнесу.

Загалом безпосередніми учасниками  обговорень стало близько  5 тисяч осіб. 

До роботи над механізмами реалізації принципів майбутнього розвитку України було залучено близько 50-ти  провідних університетів України.

Національний форум «Україна 2030» є майданчиком консолідації інтелектуальної спільноти задля вироблення рішень щодо майбутнього України. Результатом проведених консультацій із зацікавленими сторонами стала Зелена книга політики збалансованого розвитку “Україна 2030. Консолідація мислення – консолідація дій”, в якій викладено ключові тези щодо існуючих проблем у відповідності до запропонованих Доктриною механізмів.

Визначено найбільш негативні чинники, які впливають на існування незалежної України:

  • Критичну втрату людського потенціалу;
  • Загрозливий рівень корупції та тіньової економіки;
  • Військові дії на Сході та окупацію Криму; 
  • Неефективну систему управління;
  • Високі фінансові зобов’язання перед міжнародними фінансовими інституціями, зростання державного боргу та критичні виплати за боргами;
  • Значну нерівність доходів населення, соціальне та інтелектуальне розшарування.
  • Недосконалу систему фінансування пенсійного забезпечення громадян та надання соціальних пільг;
  • Застарілу інфраструктуру та значне енергоспоживання.

Інтелектуальна спільнота Національного форуму «Україна 2030» переконана, що тільки консолідація суспільства та державних інституцій навколо ідеї людиноцентричної моделі політики та захисту національних інтересів забезпечить інноваційний розвиток економіки України за допомогою наступних  механізмів:

  1. Впровадження нового суспільного договору.
  2. Імплементації в систему державного управління сучасногоонцепту «розумного врядування».
  3. Структурної модернізації економіки за мережевим принципом.
  4. Стимулювання економічної активності та розвитку внутрішнього ринку.
  5. Розвитку креативної економіки та формування креативного класу.
  6. Ефективної реалізації та розвитку людського й соціального капіталу.
  7. Фінансового забезпечення збалансованого розвитку.
  8. Стійкої інвестиційної безпеки.

РЕЗОЛЮЦІЯ СПІЛЬНОТИ «УКРАЇНА 2030»:

Новий суспільний договір базується на визнанні того, що метою розвитку України є якісне змістовне тривале життя та щастя людини, а її соціалізація має відбуватися у відповідності до національних інтересів країни.  
Саме  суспільний договір впроваджує єдині рамкові правила з визначенням відповідальності всіх верств української спільноти задля досягнення консенсусу між владою, бізнесом і громадянським суспільством. 

Конкурентоспроможність України у конкурентній боротьбі за залучення інвестицій, підприємницьких ініціатив та креативного класу забезпечується впровадженням принципів розумного врядування у практику державного управління. 

Об’єднані територіальні громади є первинною ланкою забезпечення розумного господарювання на власній землі, надання соціальних послуг та збалансованого розвитку території. Ефективна консолідація, кооперація та співпраця між об’єднаними територіальними громадами забезпечує соціальну й територіальну згуртованість, міцність, зростання потужності всієї країни.

У свою чергу територіальна згуртованість та зростання потужності України реалізуються через створення нових виробництв і формування виробничих зв’язків між ними.

Також згуртованість забезпечується структурною модернізацією економіки країни за мережевим принципом як на локальному, так і на міжнародному рівнях.

Першочергові кроки для виходу економіки України з періоду стагнації: 

  1. Сформувати програму державного протекціонізму щодо інноваційних напрямків у трикутнику наука-бізнес-освіта. 
  2. Пріоритетність інвестування: наука, освіта та культура.
  3. Впровадити ключові принципи сучасного менеджменту на державному та місцевому рівнях: визначення цілей, формулювання завдань, бачення очікуваних результатів, аналіз, контроль за результатами, стратегічне планування.

Ключові цілі:

  • Забезпечення зростання добробуту населення.
  • Зменшення розриву між багатими та бідними.
  • Формування потужного середнього класу.

Завдання для владних структур:

  • Прийняття етичного кодексу політика, головною місією якого має бути служіння національним інтересам України.
  • Стратегування на 5-10-20 років уперед, послідовність у дотриманні обраних стратегій.
  • Переведення політичних рішень на мову інтересів громадян та легітимна співпраця з різними групами інтересів.
  • Підзвітність та відповідальність  щодо виконання/невиконання прийнятих рішень.
  • Виконання сервісних функцій публічно, прозоро та ефективно для суспільства і бізнесу.

Завдання для  бізнесу:

  • Здійснювати свою підприємницьку діяльність у відповідності до глобальної угоди з корпоративної соціальної відповідальності.
  • Відмовитися від корупційних платежів та тіньового бізнесу.
  • Інвестувати в культуру, науку, освіту та охорону здоров’я як у ключові фактори розвитку та формування людського капіталу.
  • Реалізовувати суспільно важливі проекти на умовах державно-приватного партнерства.
  • Дотримуватися принципів збалансованого розвитку, зокрема: раціонального використання природних ресурсів, створення інноваційних екосистем, справедливого розподілу національного багатства.

Завдання для громадян:

  • Свідомо виконувати громадянські обов’язки.
  • Виконувати закон та контролювати владу.
  • Відмовитися від неформальних платежів і тіньових доходів.
  • Культивувати взаємоповагу, доброзичливість та критичне мислення.
  • Взяти на себе відповідальність за розвиток власної особистості.
  • Дбайливо ставитися до природних ресурсів та поважати  життєвий простір кожного.

Очікувані результати:

  • Трансформація соціально-економічного та культурного світогляду суспільства у відповідності до принципів збалансованого розвитку.
  • Активізація малого й середнього бізнесу.
  • Розвиток внутрішнього ринку.

Контроль за результатами здійснюється за міжнародними індексами:

  • Щастя;
  • Здоров’я;
  • Добробуту;
  • Креативності;
  • Інноваційного індексу;
  • Людського розвитку;
  • Економічної свободи;
  • Легкості ведення бізнесу;
  • Миру;
  • Конкурентоспроможності.

Розробка стратегій розвитку здійснюється на підставі економіко-математичного, політичного та фінансового аналізів.

Стратегічне планування здійснюється за методологією форсайт, яка передбачає сценарний підхід, відштовхуючись від бачення майбутнього з урахуванням впливу мегатрендів через призму людиноцентричної моделі політики.

Національний форум «Україна 2030» є спільнотою, що відкрита до співпраці з усіма зацікавленими сторонами та політичними силами, науковцями, бізнесом, владою задля процвітання України, яка консолідує суспільство для розробки Білої книги політики збалансованого розвитку «Україна 2030». 

Резолюцію ухвалено Національним Форумом «Україна 2030».

НАША СПІЛЬНОТА:

  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ)
  • Українська Бізнес Ініціатива
  • Вінницький національний технічний університет
  • Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • Житомирський державний університет імені Івана Франка
  • Запорізький національний технічний університет
  • Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
  • Інститут соціології НАН України (м. Київ)
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне)
  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • Національний університет «Острозька академія»
  • Одеський національний економічний університет
  • Полтавська державна аграрна академія
  • Приазовський державний технічний університет (м. Маріуполь)
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)
  • Сумський державний університет
  • Таврійський державний агротехнологічний університет (м. Мелітополь)
  • Тернопільський національний економічний університет
  • Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
  • Ужгородський національний університет
  • Український католицький університет (м. Львів)
  • Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
  • Харківський інститут фінансів Київського національного 
  • торговельно-економічного університету
  • Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
  • Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
  • Херсонський державний університет
  • Херсонський національний технічний університет
  • Херсонський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації
  • Хмельницький національний університет
  • Хмельницький університет управління та права
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Чернігівський національний технологічний університет
  • Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв)




Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі