Пост-реліз: 14 червня відбувся Національний Форум «Україна 2030».

21.06.2018 / 13:00

Всеукраїнський Форум Україна 2030 дав старт другому етапу обговорення та напрацювання практичних кроків реалізації – стратегічного документу «Доктрина Збалансованого Розвитку – Україна-2030». Доктрина розгортає інноваційну траєкторію економічного розвитку нашої країни, реалізація якої забезпечить упевнений та сталий ріст ВВП України до 750 млрд. доларів до 2030 року.

Захід відбувся 14 червня у Залі засідань Вченої ради Київського політехнічного інституту (КПІ) ім. Сікорського. Рушійна сила заходу – інтеграційна інтелектуальна платформа – Ukraine2030.org

Учасники Форуму – провідні керівники та науковці найкращих українських вишів, експерти, підприємці, представники профільних державних інституцій та активна  громадськість. Програма форуму, на якому були присутні 175 учасників, була більш ніж насиченою і складалася із  27 доповідей, які сформували три основні блоки Панельних Дискусій:

  • Новий суспільний договір, Розумне врядування, Людський капітал.
  • Мережевізація, кластери, креативна економіка, активізація економічної діяльності.
  • Інвестиційна безпека. Фактор стратегічних комунікацій.

Головне завдання Форуму

Найвище завдання Національного форуму Україна-2030 - консолідація інтелектуальної проактивної спільноти українських науковців, цивілізованого бізнесу та дієвих місцевих громад навколо принципів збалансованого розвитку.

Перша дискусійна панель:

Новий суспільний договір, Розумне врядування, Людський капітал.

Концепція Суспільного Договору

Головний тренд сучасного прогресу – баланс, гармонія, людяність. Господарська діяльність не має домінувати над людиною та екосистемою. Ця діяльність не задля отримання швидкого прибутку будь-якою ціною. Нарешті людство почало усвідомлювати, що задля довгострокового прибутку та добрих перспектив розвитку бізнесу, соціуму, держави – потрібні, у першу чергу, Люди. Саме Людина – рушійний центр усіх політик та практик.

Саме тому, першочергової реалізації потребує формування Суспільного договору. Сьогоденне уявлення більшості громадян про засади суспільного договору поки що неоднозначне і частково сприймається як якась товста папка паперу із підписами. Такий Договір – це, у першу чергу, суспільне явище. Його ідеологом був Жан-Жак Руссо, який визначав його як: «повне відчуження кожного члена об’єднання і всіх його прав на користь спільноти; оскільки перш за все кожен цілковито віддає себе всім, то виникає становище, для всіх однакове; а однакове для всіх становище ніхто не зацікавлений робити обтяжливим для інших.»

Це означає, що керувати силами держави задля всього її устрою, із метою спільного блага – може виключно загальна воля. Чи може загальна воля помилятися? Що є Закон? Хто має право на Законотворчу діяльність? І чи не є вся ця чудова концепція взагалі утопічною? Форум дав відповіді на ці питання – Збірка «Україна-2030: консолідація мислення – консолідація дій».

Людиноцентризм

Людиноцентризм – це надважливий змістовноємний принцип, який мотивує людину змінити своє ставлення до себе та оточуючих на більш гуманне та конструктивне. Український академік Євген Головаха, видатний соціолог, який фундаментально дослідив зміни та стан нашого суспільства та фактори, що мали значущий вплив на людей від 1917 до сьогодення, акцентує:

«Якщо людина хоче бути вищою, значить повинна мати для себе більше обмежень, ніж ті, хто знаходиться нижче. Чим вища позиція в соціальній ієрархії, тим більше обмежень у своїй жадібності, ницості і безпринципності».

Учасники першої панельної дискусії Форуму: «Новий суспільний договір, Розумне врядування, Людський капітал», підкреслили, що закони мають значення, коли існує відповідна атмосфера в суспільстві. А є ще сфера легітимного – того, що вважається допустимим. Ось цю сферу в нашому суспільстві перш за все і треба змінити. Докладніше читайте в Зеленій книзі Спільноти України-2030.

Децентралізація та місцеве самоврядування – принципи Розумного врядування

Дмитро Єльчанінов, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики та інтелектуальної власності Харківського політехнічного інституту, у доповіді «Пропозиції щодо зміни парадигми державного управління та місцевого самоврядування у контексті децентралізації» – особливо підкреслив, що саме українські вчені пропонують матрицю для розробки дорожніх карт розвитку України. Матриця розвитку «Системологія», як мапа процесу, зводиться до двох основних проблем будь-якої системи: визначення функціонального запиту, якому система відповідає найкраще, та надсистеми від якої цей запит надходить.

Децентралізація – тема, яку тільки лінивий не обговорює. На Форумі Україна-2030 обговорення цього питання мало науковий та практичний тренд. У першу чергу, доповідачі пропонували систему вирішення проблеми диспропорції розвитку областей та необхідності міжрегіонального співробітництва. Друге – це вирішення нагальної потреби розбудови міжрегіональної інфраструктури. Наша Харківська політехніка пропонує актуальні та науково обґрунтовані рішення. Докладніше читайте в Зеленій книзі Спільноти України-2030.

Швидкість та якість змін – виклик для урядів багатьох країн світу. Принципи Розумного Врядування (Good Governance) на Форумі висвітлила професор Києво-Могилянської академії Ніна Чала – співавтор Доктрини Збалансованого розвитку «країна-2030».

Здоров’я людини, життєзберігаюча модель економіки та екологічне господарювання

Із особливою увагою учасники Форуму приділили принципу «Охорони здоров’я в усіх політиках держави», який був висвітлений Ігорем Гущуком., к.м.н., доцентом

Національного університету «Острозька академія» у доповіді «Розбудова системи захисту громадського здоров'я в контексті Доктрини «Україна 2030». Доповідач акцентував, що система захисту громадського здоров’я академіка Семашка була визнана найефективнішою складовою саме профілактичної медицини за визнанням ВООЗ.

Життезберігаюча модель національної економіки, запропонована професором Лідією Гринів зі Львівського Національного університету ім. Івана Франка – стала справжнім науковим проривом Форуму. Економіка у цій моделі розглядається не окремо, а невід’ємно вбудованою у простір біосфери Землі. Економіка – це складна екологосоціогосподарська система, ядро якої – енергетичний бюджет її наземної екологічної складової.

Замість конкуренції – впроваджується принцип партнерства, кооперації та стратегічних альянсів, який пропонує кандидат економічних наук Швиндіна Г.О. із Сумського державного університету. Цей принцип – допоможе розірвати замкнене коло проблем, які пригнічують розвиток областей України.

Друга дискусійна панель:

Мережевізація, кластери, креативна економіка, активізація економічної діяльності.

Львівська політехніка пропонує до обговорення своє науково обґрунтоване бачення реформування митної системи, як важливої складової євроінтеграційного розвитку України. Професор Житомирського державного університету Павловська Л. Д. запропонувала взяти на озброєння принципи протистояння тіньовій економіці, які викладені в Доктрині збалансованого розвитку «Украіна 2030».

Найбільшого резонансу під час Форуму викликала теорія «Квантового Стрибка для України». Вчені Вінницького національного технічного університету беруться до практичних розрахунків. Саме науковці – рушійна сила у здійсненні такого якісного стрибка, їм відводиться ключова роль. Про Квантовий стрибок для України докладніше – на інтелектуальній платформі Україна 2030.

Михайло Бно-Айріян, доповідач із Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, особливо наголосив, що енергетична безпека України, професіоналізація її управління – це лакмусовий папірець модернізації всієї державної системи управління. Інститут проводить системні наукові дослідження і презентував учасникам Форуму вражаючі результаті – чіткі інструкції щодо переліку змін та методів модернізації системи держуправління.

Успішний кейс державно-приватного партнерства презентували на Форумі вчені Херсонського національного технічного університету. В Херсонській області лідируючим є напрямок АПК. Науковці чітко наголошують, що у цій сфері держава має міцно тримати свої позиції, з огляду галузевої складової екологічного захисту та стимулювання економічної діяльності місцевого підприємництва, приватної ініціативи, збереження та соціалізації людського капіталу.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника в особі Тараса Стуса наголошує, що створення умов для реалізації особистості та побудова громадянського суспільства, що базується на видах діяльності із зростаючою віддачою (такі як промислове виробництво, IT-сектор, науковоємні технології) – є дорожньою картою реформування економіки. Світлана Кропельницька, надала пропозицію із актуальних інструментів запуску механізмів збалансованого розвитку України на регіональному рівні – у вигляді Проектно-освітніх центрів розвитку інновацій та інвестицій при наукових парках та університетах. Успішний досвід роботи такого центру у Івано-Франківську – стане базовим пілотним проектом для інших областей України.

Третя дискусійна панель:

Інвестиційна безпека. Фактор стратегічних комунікацій.

Андрій Ставицький, к.е.н., доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у доповіді «Пастка бідності-виклик інноваційному розвитку України» надав застереження, що країна в цілому надто ризикує швидко потрапити у так звану «пастку бідності». Це може мати незворотні наслідки. Але науковець пропонує кроки убезпечення: форсування чітких, прозорих і обов’язкових до виконання правил гри – на всіх ринка для всіх учасників. Гарантом виконання цих правил – має бути держава.

Етапи економічного розвитку України можуть бути пояснені в межах шести моделей стратегій, які у різні періоди застосовувалися в Україні Таку думку висловила доцент Палехова В.А. з Миколаївського Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.  Пані Палехова наголосила, що пріоритетом має стати державна інвестиційна політика, спрямована на прогресивні структурні перетворення в економіці. Це забезпечить довіру до країни – інвесторів як внутрішніх, так і зовнішніх. А довіра зробить можливим перехід до інноваційної моделі розвитку.

Тезу про державну підтримку підтримує  кандидат економічних наук Нетудихатка К.Л. з миколаївської Могилянки. Науковець наголосив на важливості застосування концепцій «відкритих технологій», що передбачає активне використання зовнішніх знань для прискорення та зміцнення свого внутрішнього інноваційного процесу. Важливим є розвиток співпраці із зовнішніми партнерами з тим, щоби вивести нові продукти або послуги на ринок раніше ніж конкуренти. Політичні рішення цих питань грають вирішальну роль.

Sustainable development – термін відомий у світі, що оточує Україну. Це світ, який орієнтований саме на збалансований розвиток. Пан Бохан, кандидат економічних наук Київського національного торговельно-економічного університету зауважує, що сама філософія, ідеологія та концепція такого розвитку, цілями якого є паритетність у задоволенні потреб нинішнього і майбутнього поколінь, має спрямовувати людство до нового типу свідомості, економічного устрою за принципом інтерактивного діалогу. Але нажаль є розбіжності між проголошеними принципами і реальною практикою господарювання. Це зумовлює спочатку виникнення екологічних катаклізмів, а потім запізніле усвідомлення їх руйнівних наслідків. Більшість таких проблем вирішуються завдяки міжнародному економічному співробітництву. Природу «перемагають» лише підкорюючись їй – осягнення законів природи дозволяє поставити їх на службу людству. Тому, мабуть Україні потрібне не міністерство екології, а передусім політика збалансованого розвитку, імплементована в усі державницькі інституції  управління. На думку професора Ремньової Л.М. із Чернігівського національного технологічного університету, такий підхід вимагає переосмислення пріоритетів гармонізацій суспільно-економічних відносин. Під час дискусії знову і знову науковці артикулювали ідею Суспільного Договору, верховенства права, високої культури підприємництва.

Регіональний рівень вважається оптимальним інструментом для управління розвитком інноваційної екосистеми, де локалізовані його основні елементи. Підприємці є не просто об'єктом підтримки, а виступають основними замовниками та споживачами послуг, ключовими стейкхолдерами інноваційного процесу. Вихід на нову траєкторію економічного зростання обумовлює переорієнтацію сучасних наукових досліджень на необхідність пошуку конкретних шляхів посилення мережі взаємодій між існуючими елементами інноваційної інфраструктури, розширення міжнародної кооперації інноваційних кластерів з метою формування потоку інноваційних проектів та зростання кількості реальних угод стосовно технологічного трансферу. Базові принципи інноваційної екосистеми вимагають кардинальної зміни місця і ролі університетів у її формуванні.

На думку Олександри Гуменної, кандидата економічних наук, декана факультету економічних наук Києво-Могилянської академії – для трансформацій суспільних цінностей слід виховувати культуру споживання інновацій в суспільстві. Головними вимогами до фахівців майбутнього мають стати – критичне мислення та креативність. Цитуванням академіка Сергія Капиці, що культуру потрібно насаджувати, навіть силою, інакше усіх нас чекає крах, була підкреслена – необхідність формування інноваційної культури споживання не тільки на рівні держави та регіонів, а й на рівні окремих корпорацій або корпоративних груп.

Підтримали київських колег – науковці Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця. Тетяна Лепейко та Тетяна Близнюк поділилися із учасниками Форуму своїми дослідженнями на українських теренах Теорії поколінь Хоува та Штрауса. Досліджується так зване «покоління Y» – діти, що народилися в період із 1987 до 2005 року. Це покоління вже невдовзі стане домінуючим в структурі дорослого та економічно активного населення України. Домінуючими цінностями цього покоління є – здоров'я, сімейне щастя, внутрішня гармонія, активне та діяльне життя, розвиток і духовне вдосконалення. Ключовими інструментами досягнення поставлених цілей це покоління вбачає – чесність, інтелект та освіченість, відповідальність, раціоналізм, життєрадісність, вихованість, ввічливість та акуратність. При пошуку роботи покоління Y перш за все відзначає – можливість саморозвитку та наявність негайної винагороди.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, в особі кандидата економічних наук Сторощук Б.Д. – визначає саме добробут як ключовий результат моделювання сучасних економічних систем, де ВВП як основа формування та оцінки суспільного добробуту не є вже єдиним його показником.

Доктор Любчук О.К. із Приазовського державного технічного університету Маріуполя, говорячи про ціннісні орієнтації постіндустріального суспільства наголошує, що йдеться саме про такі цінності – економічне мислення, підприємницька активність, активне діяльне життя, творчість, розвиток, орієнтація на успіх, професійна самореалізація. Доктор Любчук зазначає, що процес економічної соціалізації залежить від особливостей двох його складових – особливостей економічних цінностей суспільства та неповторності мотиваційно-потребової системи індивіда.

Науковці Київського національного університету ім. Тараса Шевченка зауважили: в такому підході актуальним є питання становлення в Україні підприємницьких університетів, – запропонували доктор економічних наук Старостіна А. О. та завідувач НДС «Центр економічних досліджень» Кравченко В.А. Типовою рисою таких університетів є їх участь в якості співзасновників розвитку наукових інноваційних підприємств, більш відомих під назвою «startup».

Професор Ірина Кінаш з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу зі своєю командою аспірантів, на чолі із Савчук Л. М., наполегливо наголошують про надважливість соціалізації здоров'я населення як інструменту зміцнення людського капіталу.

Учасники Форуму презентували колегам кілька успішних практичних кейсів. Університетська клініка як ефективне навчання майбутніх лікарів – унікальний для України проект, що розробляється Чорноморським національним університетом ім. Петра Могили в Миколаєві. Проект, який очолює  ректор, професор, доктор технічних наук Кліменко Л.П. – може стати пілотним проектом для медичних вишів всієї України.

Вчені херсонського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікацій на чолі із кандидатом технічних наук Білорусовим С.Г. пропонують комплексну програму розвитку людського капіталу, вже випробувану в Херсонській області та рекомендовану Верховною Радою України  для імплементації на національному рівні. Докладніше про програму читайте за посиланням в Зеленій книзі «Україна-2030: консолідація мислення – консолідація дій» на стор. 125.

Викладачі кафедри економіки та підприємництва Херсонського національного технічного університету на чолі з пані Сита Є.М. – пропонують ставитися до професійної підготовки кадрів на виробництві не як до витрат на працівників, а як до довгострокових інвестицій, необхідних для розвитку підприємства. Доцент Олійник Н. М, разом із колегами з Херсонського державного університету наголошує, що знання, отримані сучасною науковою спільнотою, яка залишилася в Україні, в більшості випадків мають теоретичний характер та є неможливими для ефективного використання бізнесом в сучасних умовах нестабільного внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища. Тому науковці пропонують механізми стимулювання вітчизняного бізнесу в процеси інвестування в професійний розвиток свого персоналу.

Про важливість інвестиційної безпеки в комплексі питання всієї національної безпеки з огляду на глобалізаційний аспект міжнародного руху капіталу наголошує Ганна Харламова, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, модератор Третьої панелі, співавтор Доктрини Збалансованого розвитку «країна-2030».

Родзинкою Форуму Україна-2030 стала доповідь «Іноземні інвестиції та економічна безпека». Міфи про МВФ були викладені та розвіяні доктором економічних наук професором Шаровим О. М. Ключовий меседж доктора Шарова: «Українські уряди один за одним, підписуючи з МВФ меморандуми про порозуміння, насправді ніякого порозуміння не досягали і тому провину за невиконання програм, які заздалегідь і не збиралися повністю виконувати завжди намагалися перекинути саме на МВФ. А насправді проблема полягає в тому, що уряд не має справжньої стратегічної програми дій, саме тому йому не має про що звітувати перед Верховною Радою.»

Докладніше про міфи співпраці з МВФ читайте у Збірці «Україна-2030: консолідація мислення – консолідація дій» на стор. 137.

 

Команда інтелектуальної платформи «Україна 2030» – звітує: Форум відбувся!
Розпочалася консолідація та мережевізація наукової спільноти України – рушійної сили розвитку!

Чудова атмосфера Національної Інтелектуальної Толоки відчувається навіть у фотозвіті Форуму. Дякуємо учасникам і запрошуємо всіх учасників нашої спільноти до взаємодії та співробітництва !

Ознайомитися із матеріалами Форуму можна за посиланнями:





Коментарі

Авторизуйтесь щоб залишати коментарі